КОМПОНЕНТИ ДИМУ ОКОПНОЇ СВІЧКИ ПАУЛЯ ФОН ГІНДЕНБУРГА ЯК МОЖЛИВА ПРИЧИНА РАКУ У ВІЙСЬКОВИХ
Війни високої інтенсивності завдають серйозної шкоди здоров'ю військових і цивільного населення. Під час вибухів і руйнування будівель людина стикається з токсичними речовинами, концентрація яких різко зростає в оточуючому середовищі.
До таких речовин відносяться дим, пісок, пил, азбест, щебінь, мусор, які є джерелом канцерогенних твердих частинок в атмосферному повітрі.
Для працівників військової промисловості та військовослужбовців ризик захворіти на рак органів дихання після війни значно вищий у порівнянні з населенням у цілому.
Проблему може завдавати не тільки зброя, яка містить токсичні компоненти, але й звичайні побутові засоби, які застосовуються щодня на лінії фронту. До них відноситься так звана «окопна свічка», яка відома з Першої світової війни під назвою свічка Пауля фон Гінденбурга, німецького генерал-фельдмаршала і державного діяча.
Цей пристрій набув популярності в Україні з початком російсько-української війни. Його використовують у вигляді бляшанки, в яку поміщений пористий матеріал із картонних ящиків, що залитий воском або парафіном. Такі свічки у кількості десятків тисяч застосовують в окопах на лінії фронту для отримання світла, обігріву, сушіння одягу та приготування їжі.
Склад диму від згоряння окопної свічки та її вплив на здоров’я військових ще ніхто не вивчав, але завдяки ініціативі фонду «Світ проти раку» це дослідження було проведено. Фонд також профінансував виконання лабораторних досліджень, включаючи проведення електронної мікроскопії наночастинок.
До таких речовин відносяться дим, пісок, пил, азбест, щебінь, мусор, які є джерелом канцерогенних твердих частинок в атмосферному повітрі.
Для працівників військової промисловості та військовослужбовців ризик захворіти на рак органів дихання після війни значно вищий у порівнянні з населенням у цілому.
Проблему може завдавати не тільки зброя, яка містить токсичні компоненти, але й звичайні побутові засоби, які застосовуються щодня на лінії фронту. До них відноситься так звана «окопна свічка», яка відома з Першої світової війни під назвою свічка Пауля фон Гінденбурга, німецького генерал-фельдмаршала і державного діяча.
Цей пристрій набув популярності в Україні з початком російсько-української війни. Його використовують у вигляді бляшанки, в яку поміщений пористий матеріал із картонних ящиків, що залитий воском або парафіном. Такі свічки у кількості десятків тисяч застосовують в окопах на лінії фронту для отримання світла, обігріву, сушіння одягу та приготування їжі.
Склад диму від згоряння окопної свічки та її вплив на здоров’я військових ще ніхто не вивчав, але завдяки ініціативі фонду «Світ проти раку» це дослідження було проведено. Фонд також профінансував виконання лабораторних досліджень, включаючи проведення електронної мікроскопії наночастинок.
Результати досліджень опубліковані в науковому журналі.
https://doi.org/10.14739/mmt.2024.3.310341
Було встановлено, що протягом 10 хвилин горіння окопної свічки кількість, поверхня, об’єм і загальна маса твердих частинок різного аеродинамічного діаметра (РМ 10, 2,5 та 0,001 мкм) швидко зростають. Показники свідчать про різке збільшення всіх параметрів твердих наночастинок, особливо їх кількості і загальної маси. Ці атмосферні забруднюючі відносяться до вкрай небезпечних з точки зору канцерогенного потенціала забруднювачів.
Наявність хімічних елементів в складі диму від окопної свічки в порівнянні зі звичайним атмосферним повітрям проаналізовано методом оптично-емісійної спектрометрії.
Деякі з металів, які навантажують тверді частинки повітря під час горіння окопної свічки, є відомими чи передбачуваними канцерогенами для людини. Такі канцерогени були знайдені в нашому дослідженні.
Так, за класифікацією Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC) шестивалентний хром (Cr) і кадмій (Cd) є доведеними канцерогенами для людини групи 1, а сполуки кобальту класифікуються як можливі канцерогени для людини (група 2B).
Інші елементи, концентрація яких зростала під час горіння свічок, такі як кремній (Si), кальцій (Ca), вольфрам (W), цинк (Zn) у звичайних формах та сполуках не мають онкогенних ефектів, однак інгаляція людиною деяких їх форм (наприклад, діоксиду кремнію, кристалічного кремнезему) також може бути пов'язана з підвищеним ризиком раку.
Щоб остаточно вивчити вплив диму від окопної свічки на організм військовослужбовців, необхідно запланувати подальші лабораторні, епідеміологічні та токсикологічні дослідження.
Для мінімізації впливу на здоров'я під час користування окопними свічками та іншими подібними джерелами диму, що містять токсичні та канцерогенні метали, військовослужбовцям слід рекомендувати заходи з високим рівнем індивідуального захисту.
Можливо, в майбутньому слід переглянути показання до скринінгу раку легень в деяких групах населення, беручи до уваги не тільки ризики від паління тютюну, але й факти контакту з атмосферними канцерогенами воєнного часу, в тому числі тривалість дихання токсичним димом від окопної свічки.
Визначення впливу диму від окопної свічки на ризик розвитку раку і інших хронічних захворювань є частиною загальної наукової програми «Профілактика і скринінг раку у військових і цивільного населення України після війни», яку розробляє Запорізький державний медико-фармацевтичний університет і фонд Світ проти раку.
Деякі з металів, які навантажують тверді частинки повітря під час горіння окопної свічки, є відомими чи передбачуваними канцерогенами для людини. Такі канцерогени були знайдені в нашому дослідженні.
Так, за класифікацією Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC) шестивалентний хром (Cr) і кадмій (Cd) є доведеними канцерогенами для людини групи 1, а сполуки кобальту класифікуються як можливі канцерогени для людини (група 2B).
Інші елементи, концентрація яких зростала під час горіння свічок, такі як кремній (Si), кальцій (Ca), вольфрам (W), цинк (Zn) у звичайних формах та сполуках не мають онкогенних ефектів, однак інгаляція людиною деяких їх форм (наприклад, діоксиду кремнію, кристалічного кремнезему) також може бути пов'язана з підвищеним ризиком раку.
Щоб остаточно вивчити вплив диму від окопної свічки на організм військовослужбовців, необхідно запланувати подальші лабораторні, епідеміологічні та токсикологічні дослідження.
Для мінімізації впливу на здоров'я під час користування окопними свічками та іншими подібними джерелами диму, що містять токсичні та канцерогенні метали, військовослужбовцям слід рекомендувати заходи з високим рівнем індивідуального захисту.
Можливо, в майбутньому слід переглянути показання до скринінгу раку легень в деяких групах населення, беручи до уваги не тільки ризики від паління тютюну, але й факти контакту з атмосферними канцерогенами воєнного часу, в тому числі тривалість дихання токсичним димом від окопної свічки.
Визначення впливу диму від окопної свічки на ризик розвитку раку і інших хронічних захворювань є частиною загальної наукової програми «Профілактика і скринінг раку у військових і цивільного населення України після війни», яку розробляє Запорізький державний медико-фармацевтичний університет і фонд Світ проти раку.